Таємниці вампірки: що приховує гора Бона?

 

Ріки крові стікали з цього пагорба! Проливали їх жорстокі завойовники та одна середньовічна красуня — Бона Сфорца д’Арагона. З останньою пов’язані наймоторошніші легенди та найцікавіші факти.

Замкова гора у Кременці (Тернопільська область) більше відома у народі, як Бона. Саме сюди з’їжджаються численні туристи. Це й не дивно. Ще у часи Речі Посполитої в путівниках писали, що саме із замкової гори у Кременці відкривається найгарніший краєвид королівства.

Історія замку кривавої королеви

Ця так звана гора не надто висока. Вона піднімається всього на 105 м над містом. Її верхівку прикрашають величні руїни старовинного замку.

Оборонна споруда на цьому пагорбі з’явилася дуже давно, але міняла свою подобу зі зміною століть. Вперше на цій горі звели дерев’яну фортецю ще за часів Київської Русі. У 1227-му році угорському королю Андрашу ІІ не вдалося захопити Кременець. На заваді став замок на неприступній скелі.

Тоді Кременець був перспективним і самодостатнім містом, привабливим для загарбників. Зруйнувати міцну фортецю змогла лише ординська дипломатія. У 1259-му році монгольський темник (генерал) Бурундай змусив волинського правителя Василька Романовича зруйнувати захисну фортецю. Наприкінці ХІV сторіччя князь Любарт звів на Замковій горі кам’яну твердиню.

У 1536-му році король польський та Великий князь Литовський Сигізмунд I Старий подарував своїй дружині Боні Сфорці д’Арагоні Кременець і всі його околиці. Королева була італійкою за походженням і не могла жити без розкоші. Під час її політичної діяльності Кременець помітно розквітнув. Реформи, які ініціювала Бона Сфорца, принесли в Річ Посполиту золоту економічну епоху. Але, королева-іноземка була не тільки мудрою, а й порочною. Втім, про це трохи пізніше.

Бона Сфорца отримала твердиню у вдосконаленому вигляді. На той час графська домівка складалася з трьох веж, двох перекидних мостів, палацу, низки службових приміщень і церкви Св. Михайла. Поки замок належав Боні, вона дещо перебудувала його у стилі Ренесансу.

У 1648-му році козацьке військо на чолі з Максимом Кривоносом вщент зруйнувало неприступну фортецю Кременця. Бої біля неї точилися 6 тижнів. З того часу її не відбудовували...

Криваві секрети Бони Сфорци

Дружина Сигізмунда І була на 27 років молодшою за нього. На її вдачу, чоловік майже весь час проводив у Кракові. Боні ніщо не заважало розважатися з коханцями. Кажуть, що в її замку розміщувався цілий гарем відбірних хлопців.

Подейкують, ніби хтива королева понад усе боялася втратити свою неземну вроду. Щоб знайти рецепт вічної молодості, вона найняла кращих алхіміків. Що саме вони нахімічили — історія замовчує. Але, за легендою, Бона змогла отримати бажане, продавши душу дияволу. Хто зна, можливо десь вона досі гуляє поміж нас, а на цьому портреті зображена якась випадкова бабця...

Втім, контракт з нечестивим був не таким вже простим. Аби підтримувати молодість і красу, Бона Сфорца мусила регулярно приймати кривавий душ. В одній з кімнат її палацу нібито була встановлена незвичайна конструкція. Вона представляла собою сітку з гострими металевими шипами. На них скидали незайманих дівчат. Бона ставала під шпичаки та вимивалася кров’ю і, вочевидь, всім іншим, що випадало зі скалічених тіл помираючих у муках жертв.

Деякі джерела повідомляють про делікатніший спосіб омолодження. Слуги Сфорци крали немовлят (чи були вони російськомовними — історія не уточнює) та вичавлювали з них кров. У ній пізніше вмивалася королева.

Згідно з іншими переказами, під горою Бони стирчали гострі шпичаки. На них кривава королева скидала цнотливих плебейок. Таким чином вона завдячувала сатані за вічну молодість.

Переповідають, що в боротьбі за красу Бона порубала 300 дівчат.

Шкіряний міст і обдерті ченці

Зазвичай монархи платили монахам. Але Бона обдирала їх у буквальному сенсі.

Одного разу королева вирішила зробити своє сексуальне життя різноманітнішим. За плотськими втіхами вона відправилася до місцевого чоловічого монастиря, розташованого на Чернечій горі. Але кременецькі хлопці міцні, немов кремінь. Вони не дали Боні осквернити їхні тіла. Розлючена королева вигадала страшну помсту.

Вона наказала живцем поздирати шкіру з усіх ченців, а потім зробити з неї міст між двома горами. По тому мосту навіть проїхався вершник. Але, коли випробувати незвичайну переправу взялася сама Сфорца, міст урвався. Бона впала на землю, але лишилася неушкодженою. Її врятували темні сили...

Коштовності з криниці

Біля Кременецького замку Бони Сфорци знаходиться сухий колодязь. Кажуть, ніби в ньому ніколи не було води. У цій криниці королева зробила схованку. Досі привид Бони оберігає розкішні коштовності з криниці. Подейкують, що знайти ці скарби можна лише вночі на Великдень. Щоправда, для цього треба бути цнотливим хлопцем. Сміливця зустріне привид Сфорци зі зв’язкою ключів і купою гарячих цілунків. Якщо .нак не встигне вибратися до останнього удару дзвону, він приречений залишитися у гаремі Бони Сфорци.

Кров Дракули...

Через криваві легенди сучасники порівнюють Бону Сфорцу д’Арагону з Владом Дракулою. Попри жартики, вони дійсно були родичами.

Дочка Сфорци Анна була дружиною Стефана Баторія, Великого Князя Трансильванії, кровного родича Влада Дракули. Крім того, Стефан був дядьком кривавої графині Ержебет Баторі.

 

Перекази про чорні діяння вампірки з Кременця досі піддаються новим інтерпретаціям. Ось одна з них:

Автор: Юлія Мостова