Всупереч смерті або Чого варте життя
Що змушує вас впадати у відчай? Від яких проблем доводиться тікати? Часто
дрібниці здаються значними перешкодами, але що, як значні перешкоди здаються
дрібницями?
Одного весняного ранку такі дрібниці перевернули життя Юлії Аніщенко. Дівчина
помітила на своєму животі дивні пухлини. В той же день вона пішла на УЗІ.
Лікарі діагностували рак яєчників ІІІ ступеню. Процес встиг поширитися на
черевну порожнину та кишківник, в організмі накопичився асцит (черевна водянка).
Тоді, у березні 2018-го року дівчину запевнили: нема потреби витрачатися на
лікування, жити лишилося пів року.
— Я сказала: «Ні, цього не може бути. Ми
продовжуємо лікування», — пригадує Юля.
Тож, дівчина вирішила лікуватися, не зважаючи на зневіреність медиків. Перші
результати дослідження показали, що на організм пацієнтки не здатний вплинути
жодний препарат.
«Після цього на якийсь період я впала у
відчай, але все ж таки у мене в середині був якийсь протест», — ділиться
дівчина. — «Якийсь тиждень я понамотувала
соплі на кулак, а потім вирішила лікуватися».
Пізніше виявилось, що результати аналізів були помилковими.
Проте перша лінія хіміотерапії не принесла жодного позитивного
результату, як обіцяли лікарі. Все ж, дівчина вирішила продовжити спроби. Друга
лінія хіміотерапії почала пригнічувати хворобу. Про це Юля пригадує з
посмішкою. В Україні їй вдалося знайти медика, який лікує за американською
методикою. Слід зазначити, що в США успішно лікують рак навіть на останній ІV
стадії. В Україні не дають позитивний прогноз навіть на ІІ стадії раку. Річ у
тім, що технологічно українська медицина відстає на кілька десятків років від
західної. У нас продовжують активно практикувати стентування, від якого
відмовляється Європейська та американська медицина.
Ця процедура передбачає встановлення стенту у порожнистий орган або судину, яка
звузилась унаслідок розвитку захворювання. Західні вчені довели, що стентування
створює значні ризики для здоров'я пацієнта.
Завдяки проамериканській зорієнтованості медика,
окрім хіміотерапії Юля отримала таргетне лікування. Воно
являє собою медикаментозну біотерапію. З її допомогою активуються механізми
імунітету, які борються з раковими пухлинами та не спричиняють шкоду здоровим
тканинам організму. Цей метод є більш ефективним та менш жорстким у порівнянні
з класичною хіміотерапією. Значно покращити стан здоров'я Юлі також
допомогла генетична терапія. Проте, через високу ціну на медикаменти для такого
лікування, скоро довелось від нього відмовитися.
Щоб отримати конкретні медикаменти, дівчині доводилось особисто літати за
кордон. Як розповідає Юля, вартість препарату разом з витратами на дорогу
обходились їй дешевше, ніж придбання аналогічних ліків в Україні.
У проміжку між хіміотерапією Юлі видалили придатки статевих органів.
Але не дивлячись на певні покращення, патологічні процеси продовжувалися. Через
велику кількість метастазів українські лікарі свідчили про неможливість
хірургічного втручання, яке разом з тим необхідно Юлі. Дівчині знов призначили
жити, скільки лишилось, та не намагатися щось змінити.
Юля знайшла лікаря у Грузії, який зголосився її прооперувати. Те, що називали
неможливим в Україні, виявилося реальним у сусідній державі.
По дорозі до Грузії Юля відвідала Карпати.
«Я зрозуміла, що не знаю, як почуватимуся
після операції, та я дуже хотіла піднятися на Говерлу. Я не знала, чи зможу,
але просто поїхала та піднялась. Було трохи важко, але я фізично готувалась —
займалась у басейні, підкачалась», — пригадує Юля.
В ході операції у дівчини видалили 30 см кишківника, частину черевної порожнини,
оболонки печінки та селезінки, купол діафрагми правої легені та частково лівої,
а також лімфовузли в районі малого таза. Крім того, була виявлена велика
пухлина біля яєчників, яку чомусь не помітили українські лікарі.
Після операції Юля кілька днів повела в реанімації. Через хіміо- та таргетну
терапії у дівчини виникли ускладнення, які становили смертельну загрозу. Добу
дівчина проіснувала зі штучним диханням.
Але навіть після такої хірургічної чистки поки не можна говорити про перемогу над
раком, відновлення старої хвороби може початися у будь-який момент.
Зараз Юля проходить третю лінію хіміотерапії. До багатьох препаратів її
хвороба вже стала стійкою.
«У моєму випадку неможливо давати
прогнози, оскільки (з таким типом хвороби — прим. ред.) так довго не живуть»,
— коментує Юля.
Дівчина вважає, що тепер її організм переходить в стан спокою. Зараз вона
намагається переосмислити все, що відбулось з нею за останні 1,5 роки. Як зазначає
Юля, хвороба допомогла їй не загострювати увагу на неприємних дрібницях, ширше
дивитися на речі та легше сприймати проблеми. Рак навчив Юлю жити сьогоденням,
знаходити прекрасні моменти у своєму дні та цінувати їх
«Є сьогодні, і те, що ти можеш встати та
випити чашку кави – це круто», — ділиться Юля.
Тепер вона краще розуміє людей та простіше сприймає життя.
Подолати всі негаразди Юлі допомогли друзі, підтримка небайдужих людей та коханий
чоловік — скрипаль Dante. Він у черговий раз організовує благодійний концерт для
збору коштів на лікування дружини. Захід відбудеться 22-го вересня у столичному
клубі «Bingo». На підтримку Юлі виступлять такі гурти, як: «Symfomania», «Холодне
Сонце», «Обійми Дощу» та Dante. Докладніше про подію можна прочитати тут.
Юля планує скоріш завершити лікування та повернутися до улюбленої роботи
графічного дизайнера.
Всіх небайдужих просимо надати фінансову допомогу на порятунок життя Юлії Аніщенко.
Реквізити та медичні довідки можна отримати безпосередньо у героїні нашого
матеріалу.
На останок хочеться лише процитувати Омара Хайяма: «Хай живе життя!».
Автор: Юлія Мостова
#таргєт_тріп #target_trip #рак_дурак #я_рядом #ВартоЖити






Комментарии
Отправить комментарий