Обитель смерті, або ліс Аокігахара

Неймовірний готичний ліс, звідки немає шляху назад. Його густі хащі порослих мохом і скручених від болю та горя дерев не дозволять залишити цей ліс живим. Не кожен наважиться прогулятися в цьому лісі, адже тут чатує сама Смерть...

Це зловісне місце розташоване в Японії біля підніжжя гори Фудзі. Ліс під назвою Аокігахара вже давно став притулком Смерті, викликаючи підвищений інтерес у любителів містики й екстриму. Насправді, нічого аномального, або надприродного в цьому страшному лісі немає, просто японці звикли до смерті шанувати свої традиції.

Щорічно в лісі Аокігахара знаходять близько сотні мерців. Саме в цій хащі багато людей відшукують вихід із безвихідного, покінчуючи з життям самогубством. В середині минулого століття в Японії вийшла у продаж книга «Ідеальне місце для самогубства». В ній йшлося про ліс Аокігахара. Після такої реклами, популярність цього місця різко зросла. У рік виходу книги там вчинили суїцид близько 500 молодих людей. Така сила мистецтва, або наслідок традиції харакірі?

Свою зловісну історію ліс Аокігахара починає в похмуре Середньовіччя. До тих пір цю гущавину частіше оминали, але в складні для держави часи люди зі скромними статками відводили туди своїх дітей і людей похилого віку, прирікаючи їх на вірну смерть. Так середньовічні японці боролися за економічну гармонію в сім'ї. Відтоді ліс Аокігахара став місцем, де багато людей вважають за краще проводити останні миті свого життя.

Сучасний уряд Японії намагається вживати заходів, застерігаючи людей від скоєння фатальних помилок. По дорозі до лісу Смерті встановлено безліч плакатів, що закликають згорнути зі стежки самогубства. Біля лісу чатують так звані екскурсоводи, завдання яких вступити в контакт з новими відвідувачами дикої природи та викликати поліцію, щоб врятувати життя самогубцю. Але, в чорній гущавині лісу нелегко відшукати нову його жертву. У пошуках не завжди допомагають навіть встановлені камери спостереження. Туристам також не рекомендується відвідувати це місце, оскільки існує велика небезпека не знайти дорогу додому або наштовхнутися на мерця, чиє тіло раніше ніким не було виявлено. На узліссі Аокігахара нерідко можна запримітити авто, яке вже тривалий час марно чекає на свого господаря.

Згідно зі статистикою, серед жертв Аокігахара велика кількість чоловіків, які вважали за краще вирушити в останню путь у педантичному діловому костюмі. Що змушує японців відправлятися в цей ліс за смертю точно не відомо. Є думка, що на психіку громадян тисне криза і високе трудове навантаження, до того ж, в японській культурі ставлення до суїциду значно простіше, ніж в культурі християнства. Ліс Аокігахара наповнений найдраматичнішими історіями та трагедіями. Всі вони – вірне підтвердження того, що варто цінувати своє життя таким, яким воно є, а не дарувати свою долю соціальним проблемам, що заводять в непрохідні хащі похмурих кошмарів.

Автор Юлія Мостова