Дивні листочки: обережно, небезпечні плями!

Не так давно ми з друзями шабашували 🍻 на Лисій горі, та помітили дивину 👀 Все листячко вкрилось чорними плямами! Невже ми промовили якесь не те закляття під час проголошення тосту? У пошуках правди я знайшла багато цікавих фактів про «сльози осені». Чому вони чорніють та де їх зберігають?

Небезпечні плями

Як розповідають фахівці, чорні плями на листі є проявом грибкового захворювання. Зазвичай ця бактерія розвивається на опалому листі у зимовий період. Сухе листя, яке тривалий час знаходяться у сніжній волозі, створює прекрасні умови для розвитку грибка. Потім зараза перекочовує на дерево через його кореневу систему. Так відбувається колообіг грибка на деревах.

Загалом, чорні плями не становлять значну загрозу для навколишнього середовища та людей зокрема. Проте, вони починають з’являтися на листі, ще коли воно росте на дереві. Це значно псує вигляд рослини. Крім того, грибкова інфекція є хворобою, а всі хвороби слід лікувати.

Для виведення грибка з дерева існують спеціальні препарати, якими треба обробляти рослину та ґрунт навколо неї. Крім того, необхідно своєчасно прибирати листя, що опало. Але, куди його пхати та що робити?

Гори вогнем!

Щороку в Києві накопичується понад 120 тис. м³ рослинних відходів. Приблизно 60% від цієї маси складає листя, решта — це хмиз і сухостій.

Протягом тривалого часу опале листя спалювали, а отриману лозу вважали гарним добривом для землі. Проте, як стверджують екологи, попіл аж ніяк не насичує ґрунт. Більше того, дим, який утворюється під час спалювання листя, може спровокувати появу бронхіту, астму та навіть рак легень. Річ у тім, що палаюче листя виділяє низку шкідливих елементів. Доволі небезпечною є київська зелень, яка вбирає в себе чимало шкідливих речовин, отриманих від автівок. Крім того, під час спалювання знищуються корисні комахи та насіння, пошкоджується трава та корені рослин. Цей агресивний захід також негативно впливає на ґрунт, його вразливість до морозу підвищується приблизно в 4 рази.

Саме тому спалювання листя в Києві карається законом. Порушнику доведеться сплатити штраф у розмірі від 340 грн до 1700 грн. Проте, підпали листя в столиці продовжуються через неякісний контроль правоохоронних органів.

Що з цим робити?

В Києві продовжують збирати листя граблями, що стає особливо веселим заняттям, якщо на вулиці вирує вітер. Оскільки комунальників не вистачає, їм на допомогу часто приходять волонтери. Спільними зусиллями вони збирають листя, яке потім переправляється на спеціальний полігон. Там його перетворюють на компост. Цей матеріал пізніше використовують як добриво, а також для укріплення кореневої системи.

Проте, велика кількість листочків залишається незібраною. Деякий час вони гниють у перемішку зі сміттям. Щоб швидше впоратися зі своїм завданням, двірники підпалюють залишки незібраного. Їм байдуже, що після цього земля втратить живильне середовище і на ній нічого не виросте. Як правило, злочин залишається непокараним. Поліцейські просять громадян проявляти свідомість, ловити зловмисника на гарячому та повідомляти в службу 102.

Цивілізована практика

На Заході до збору листя віднеслись більш креативно та сучасно.

У багатьох штатах Америки листя збирають лише один раз в сезон, коли всі дерева оголились. Процес здійснюється за допомогою газонокосарки. Порізані листочки двірник збирає невеликим садовим повітродувом, який розташовує на своєму плечі. Потім листя висипають у мішки та передають на обробку. З цього матеріалу також роблять компост.

Люди, які мешкають у приватних будинках, також збирають мертве листя в мішки. По них приїжджає компанія-переробник.

Більш практичними виявилися німці... втім, як завжди. Сухе листя вони використовують для опалення домівок. Як виявилося, коли листочки гниють, вони можуть сильно нагріватися. Температура купи сягає 60^оС. Тож, листя розміщують у контейнері, в який додають спеціальні бактерії. З допомогою цієї простої біосистеми якісно нагріваються труби та вода, а разом з ними — житла.

В Австрії листя стало джерелом електроенергії. Там його палять на екологічно чистому сміттєпереробному заводі «Шпітеллау», який розташований у Відні.

В процесі спалювання виробляється електроенергія. Завдяки спеціальним фільтрам, дим не становить загрозу для навколишнього середовища.

Київська влада пообіцяла у 2019-му році змінити підхід до переробки померлих рослин. За планом, місто має побудувати кілька комплексів, де з листя, решток харчових продуктів, побутової води та інших біологічних відходів робитимуть біогаз. «Флористичний крематорій» проектуватиме фінська компанія. Коли і як врешті запрацює завод — пресі точно невідомо. Вочевидь, за давньою київською традицією всі заявлені строки значно посунуться вперед.

Тож, бережіть природу, інакше вона згубить вас... 👿

Автор: Юлія Мостова